В Николаеве хотят разрушить памятник археологии эпохи бронзы

0

На в’їзді до мікрорайону Матвіївка у Миколаєві знаходиться пам’ятка археології епохи бронзи, яку  планують зруйнувати та збудувати перевантажувальний комплекс та відстійник для вантажівок.


Єдине поселення такого масштабу у всій Східній Європі! Цей факт підтверджують в Державній інспекції по охороні пам’яток культури і Миколаївській області. Поселення Матвіївка-1 перебуває на державному обліку та під охороною. Таке рішення було ухвалено 2 липня 1971-го року Миколаївською обласною радою народних депутатів. На місці запланованого будівництва побували громадські активісти Матвіївки та відомі археологи, Василь Нікітін та Іван Снитко. Василь Іванович Нікітін, відомий український археолог, краєзнавець, письменник. Учасник наукових і краєзнавчих конференцій в 60-х-80-х роках XX століття. Автор близько сотні наукових статей з питань археології та краєзнавства. З 1975 по 1982 роки проводив на цьому місці розкопки, яке увійшло в науку під назвою «поселення катакомбної культури Матвіївка-1.

«Що собою представляє це поселення. По-перше, це своєрідний зимівник племен катакомбної культури, що займалися скотарством. Катакомбна культура нараховує чотири з половиною тисячі років. На цьому місці були відкриті три споруди. Одна з них була для крупної рогатої худоби, друга — для овець, баранів, третій комплекс, — залишки жител з кам’яно-сирцевими фундаментами, землянки та напівземлянки — для проживання людей, де ми винайшли вогнище, дренажну систему, знаряддя праці, побутові та інші предмети, — зазначив Василь Іванович. — Ці споруди є унікальним, та й саме поселення унікальне. Природно, що цим поселення зацікавилася наука. Кожна знахідка має на собі відбиток праці людини, а територія поселення простягалася аж до територія нинішнього матвіївського лісу. Там нами були відкрити два стійбища — «літовки», яке мають безпосереднє відношення до цього поселення. Матеріали з цих літовок ідентичні поселенню «Матвіївка-1». Люди взимку проживали саме тут, на території нинішньої Матвіївки, а з весни до осені відганяли худобу на великі пасовища. Високого рівня набуло тут виробництво ліпної кераміки різноманітних типів, прикрашеної багатим самобутнім орнаментом. Продовжувало розвиток і виробництво кам’яних знарядь праці. Всі ці знахідки знаходяться в Миколаївському краєзнавчому музеї. Це поселення розкрите наполовину, значна частина поселення не розвідана. Викликає занепокоєння, що пан Вадатурський, не дивлячись на законодавство про охорону археологічної спадщини почне посягати на цю територію. Доведеться «схрестити мечі». Ми, археологи не лише Миколаєва, а й України, будемо перешкоджати ймовірному будівництві на місці пам’ятки археології промислового об’єкту».

Снитко Іван Олексійович, кандидат історичних наук, старший співробітник Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області вперше потрапив до археологічної експедиції 15-тирічним хлопцем саме на розкопки поблизу селища Матвіївка, в центральній його частині.

«Місцевість унікальна, це пам’ятка катакомбної культури, де є базові будівлі з кам’яними цокольними кладками, — зазначає він. — Поселення базове, зимівник. Рідкісне, на території Миколаївської області їх відомо лише два, — Матвіївка-1 та поселення в районі Пересадівки. Все інше, навіть ті пам’ятки катакомбної культури, що йдуть по Дніпру, зафіксовані лише тимчасові літовки. А такого базового поселення немає навіть у всій Європі. Це поселення Інгульскої катакомбної культури, яке у 60-х роках виділила відомий археолог,яка копала на Миколаївщині Олімпіада Гаврилівна Шапошнікова. І раніше, до розкопок в Матвіївці племена катакомбної культури знали лише по захороненням в курганах. Вважалося, що це виключно кочівники і що в них не було стоянок. Втім розкопки Василя Івановича Нікітіна підтвердили те, що ці племена займалися не лише скотарством, але й землеробством, адже були знайдені серпи та інші сільськогосподарські знаряддя праці. Тобто вони вели і осілий спосіб життя. Звісно скотарство залишалося економічною базою, в сезон вони переміщувалися в інші місця, від пасовища до пасовища. А взимку поверталися до домівок. Якось цю пам’ятку відвідала делегація німецьких археологів, які були вражені і самою пам’яткою, і результатами її дослідження. Єдине, що їх здивувало, — це відсутність фінансування. Тоді казали, якби в нас булу така пам’ятка, ми не лише продовжували би розкопки, а й провели би музеєфікацію. В оптимістичній перспективі можна було би завершити дослідження, музеєфікувати та створити привабливий туристичний об’єкт. І ще один момент. Навіть в радянські часи, коли масово будувалися промислові об’єкти, не виникало навіть думки про те, щоби на цій території щось будувати. Нинішні наміри будувати тут термінал для мене — це просто шок. В період, коли ми повертаємося до своїх коренів, до історії, культури, як можна просто взяти і зруйнувати унікальну пам’ятку. Що залишимо нашим нащадкам? Термінали та порти?»

Як повідомили в Державній інспекції по охороні пам’яток культури і Миколаївській області, відповідно до чинного законодавства, здійснення будь-яких будівельних, земельних, інших робіт на цій території без проведення попередніх археологічних досліджень, а в окремих випадках і подальшої музеєфікації об’єкту, заборонено.

ОЛЕНА ІВАШКО.

Источник: izvestia.nikolaev.ua

Добавить комментарий